BANKRUPTCY

юр., фін. 1. банкрутство; 2. платіжна неспроможність; неспроможність 1. визнана судом неспроможність окремої особи сплатити свої борги; ♦ є два види банкрутства: добровільне (voluntary bankruptcy), коли сам боржник подає заяву, щоб суд справедливо розподілив активи (assets¹) між кредиторами (creditor); примусове (involuntary bankruptcy), коли кредитори звертаються до суду із заявою, щоб визнати боржника неплатоспроможним (insolvent); 2. юридичний процес неплатоспроможності (insolvency) fraudulent ~ злісне банкрутство; individual ~ особисте банкрутство; involuntary bankruptcy; simple ~ просте банкрутство; voluntary bankruptcy ~ act закон про банкрутство; ~ adjudication судове рішення щодо банкрутства; ~ costs витрати, пов'язані з банкрутством; ~ court суд у справі неспроможності; ~ notice заява про банкрутство • оголошення про банкрутство; ~ of a bank банкрутство банку; ~ offences порушення справи про банкрутство; ~ order розпорядження про банкрутство; ~ petition порушення справи про неспроможність • порушення справи про банкрутство • петиція про банкрутство; ~ proceedings ведення справи про банкрутство; ~ schedule список банкрутств • список банкрутів • реєстр заборгованості банкрута; close to ~ напередодні банкрутства; disclaimer in ~ заперечення банкрутства; to face up to ~ примирятися/примиритися з банкрутством; ═════════◇═════════ банкрутство < фр. banqueroute і нім. Bankrott < італ. bancarotta — поламана лавка < banco — стіл, лавка, ослін і rotto — зламаний, розбитий, поламаний; форма банкрутъ засвідчується у XVIII ст. (ЕС-СУМ 1 : 119; ЕСУМ 1 : 134-135) ▹▹ «liquidation»

Англо-український тлумачний словник економічної лексики 

BAR CODE →← BANKER'S DRAFT

T: 0.073409311 M: 3 D: 3